На Конференції з промислового Інтернету 2026 року, що відбулася 30 червня, офіційно було опубліковано «Погляди щодо реалізації сприяння високоякісному розвитку промислового Інтернету» (надалі — Погляди щодо реалізації), які спільно розробили та опублікували Міністерство промисловості та інформаційних технологій та ще вісім інших департаментів.
На Промисловому інтернет-конгресі 2026 року, що відбувся 30 червня, офіційно було оприлюднено «Погляди на реалізацію сприяння високоякісному розвитку промислового Інтернету» (надалі — «Погляди на реалізацію»), які спільно розробили та затвердили Міністерство промисловості та інформаційних технологій КНР та ще вісім департаментів. У «Поглядах на реалізацію» зазначено, що до 2030 року технології, стандарти та асортимент продуктів у сфері промислового Інтернету постійно удосконалюватимуться, потенціал підприємств та їхнє міжгалузеве співробітництво суттєво посиляться, а додана вартість основних галузей перевищить 2,5 трлн юанів; до 2035 року буде створено світово-лідерську інфраструктурну систему промислового Інтернету та міжнародно конкурентоспроможну технологічну промислову систему, а комплексні застосування охоплять ключові галузі національної економіки в широкому й глибокому масштабі.
Ао Лі, заступник голови Китайської академії інформаційних і комунікаційних досліджень, заявив, що до 2025 року додана вартість основної галузі промислового Інтернету Китаю досягне 1,67 трлн юанів, а її застосування охоплюватиме всі 41 промислову категорію. Нещодавно опубліковані «Погляди щодо реалізації» ще більше уточнюють довгострокові цілі. Протягом наступного десятиліття, під впливом хвилі ШІ, інноваційний розвиток промислового Інтернету еволюціонує від «бази з’єднань» до «інтелектуального рушія».
Наразі штучний інтелект, технології 5G/5G-A, обчислювальні мережі та інші широко застосовуються в різних економічних і соціальних сферах. Цифрові та інтелектуальні перетворення виробничої галузі прискорюються, а розвиток промислового Інтернету відкриває нові можливості. У той самий час промислові застосування ШІ також ставлять нові вимоги до здатностей промислового Інтернету щодо мережевої взаємопідключеності, агрегації даних, розподілу ресурсів тощо.
Для цього «Погляди щодо реалізації» системно визначили 18 конкретних завдань у п’яти сферах: інфраструктура, технологічні інновації, інтегровані застосування, гарантії безпеки та промислова екосистема. У документі пропонується до 2030 року забезпечити масштабне розгортання нової інфраструктури, створити 50 000 промислових приватних мереж 5G та розробити близько 5 комплексних платформ міжнародного значення; інтегрувати застосування так, щоб охопити всі 207 промислових категорій, створити низку рівневих та унікальних заводів 5G, а також досягти поширення класифікації та ранжування за критеріями безпеки на рівні 80 % для ключових галузей та промислових підприємств із обсягом виробництва понад встановлений поріг.
Крім того, «Погляди щодо реалізації» роблять акцент на «епохальних» характеристиках, враховуючи ключову змінну — штучний інтелект, та прискорюють інтеграцію Промислового Інтернету та ШІ з метою підсилення їх потенціалу. Зокрема, пропонується поглибити інтеграцію та застосування ШІ та Промислового Інтернету, зокрема «прискорити впровадження промислових агентів, посилити здатність промислових систем до інтелектуального сприйняття та виконання рішень, а також підвищити рівень інтелектуалізації всього процесу: проектування, пілотного тестування, виробництва, обслуговування та експлуатації».
Ао Лі сказав, що в поєднанні з відповідними положеннями «Поглядів щодо реалізації» майбутній промисловий Інтернет та штучний інтелект призведуть до трьох рівнів глибоких структурних змін у машинобудівній галузі: по-перше, інфраструктура здійснить системний інтелектуальний стрибок; по-друге, різні елементи, що керуються інтелектом, прискорено почнуть з’являтися; по-третє, застосування цінності пошириться від інтелектуальних заводів до інтелектуальної економіки. Серед цього промислові Інтернет-платформи після інтеграції інструментів ШІ будуть оновлені до «інтелектуальних центрів» у промисловій сфері, забезпечуючи основну підтримку для накопичення промислових знань, навчання промислових моделей та стабільної роботи різних промислових агентів; додаткові послуги, отримані завдяки інтелектуальним можливостям, сприятимуть трансформації підприємств із «продажу обладнання» на «продаж можливостей» та породжуватимуть нові форми інтелектуальної економіки, такі як «компанії з одного працівника».
«У наступному десятилітті найважливішою технологічною змінною є штучний інтелект». Юй Сяохуї, президент Академії інформаційних і комунікаційних досліджень Китаю, вважає, що поверхневий інтелект минулого переходить до «комплексного й глибокого інтелекту». У той самий час величезні обсяги сценаріїв і накопичення даних у промисловому Інтернеті Китаю, як очікується, «сприятимуть технологічному прориву самого людського інтелекту» та стануть провідним чинником у «виникненні інтелекту» штучного інтелекту у фізичному світі.
З точки зору практичного застосування в галузі глибока інтеграція промислового Інтернету та штучного інтелекту малює нову картину розвитку виробництва.
Репортер дізнався під час інтерв’ю, що завдяки співпраці великих і малих моделей Хебейська залізно-стальна група досягла єдності між прийняттям рішень на основі логічного висновування та оптимізованим виконанням, підвищивши ефективність виробництва у конвертері на 8,8 % та скоротивши цикл досліджень і розробок високоякісних автомобільних листів з шести до трьох місяців; промисловий Інтернет-платформа Caos охоплює 20 галузей, зокрема хімічну промисловість та автомобільну галузь, об’єднує понад 900 000 підприємств і формує екологічну модель масової персоналізації; крім того, промислові інтелектуальні агенти еволюціонували від розмовних помічників до активних виконавців, а інтелектуальні агенти «Fenghuo» компанії Sinopec можуть самостійно виконувати розрахунки, викликаючи мільярди емпіричних правил.
Для промислового Інтернет-платформи це також означає нові можливості розвитку. Чень Лучен, голова компанії Kaos IOT Technology Co., Ltd., заявив, що, коли галузь увійшла в новий етап глибокої інтеграції з штучним інтелектом, ключовим фактором стійкого розвитку промислової Інтернет-платформи та її проходження через цикли стає здатність до модернізації за допомогою інтелектуальних технологій, що ґрунтуються на ШІ, та створення доданої вартості для виробничої галузі.
Ученый-член Китайської академії інженерних наук У Хецюнь вважає, що етап розумного промислового Інтернету, запущений у 2026 році, — це не просто функціональне накладання ШІ та промислових систем керування, а системна архітектурна реформа, заснована на глибокій інтеграції ОТ (технологій експлуатації), ІТ (інформаційних технологій) та ШІ. Майбутній розвиток промисловості має зберігати основну межу надійності та реального часу в промисловому керуванні, забезпечувати баланс між розумними інноваціями та безпекою виробництва, постійно подолювати ключові технічні «вузькі місця» у сферах зв’язку, операційних систем та планування обчислювальних потужностей, покращувати стандарти та системи безпеки, спиратися на технології розумних агентів для активації нової якісної продуктивності та підтримувати високотехнологічну та розумну трансформацію машинобудівної галузі.